1. Загальні відомості:
Комплекс складається з двох каналів: (1) каналу радіаційного
моніторингу, (2) каналу хімічного моніторингу. Інформація
з цих двох каналів потрапляє в єдину інформаційну систему,
що дає змогу одночасно відтворювати просторово-часові
поля як радіаційного так і хімічного забруднення. Для
реєстрації сторонніх газових домішок в атмосфері та
їх ізотопів використовується метод інфрачервоного поглинання.
Кожна з хімічних сполук має свій характерний тільки
для неї спектр поглинання. Аналіз спектрів поглинання
методом їх порівняння з базою даних дає змогу з'ясувати
якісний склад газових домішок (забруднень) в атмосфері,
оцінити їх вміст. Це саме відноситься і до першого каналу.
Розробка і використання двоканального комплексу значно
підвищує його інформативність, достовірність та точність
отриманих даних, дає змогу виявити зв'язок радіаційних
і хімічних забруднень, підвищує надійність визначення
джерел забруднення. Використання пасивних засобів в
обох каналах зменшує вагові та габаритні характеристики,
енерговитрати до рівня, який є достатній для створення
єдиного багатофункціонального комплексу, призначеного
для розміщення на гелікоптері типових літальних апаратах.
2. Мета проекту:
Розробка експериментального зразка комплексу дистанційного
моніторингу хімічних та радіоактивних забруднень.
3. Основні технічні характеристики комплексу:
3.1. Хімічний канал.
3.1.1. Типи хімічних забруднювачів: молекулярні гази
( СО2, СО,СН4,Н2О, сполуки азоту, фосфору, сірки і
т.д.) та їх ізотопи.
3.1.2. Чутливість - 30 ррм*м 3.1.3. Дальність 500-1000
м.
3.1.4. Кут поля зору 1,5х1,5О.
3.1.4. Енерговитрати < 100 Вт (без ПК)
3.1.5. Габарити -0,1 м3.
3.1.6. Вага - не більш 50 кг.
3.1.7. Можливе передбачення в каналі функцій моніторингу
температури підстилаючої поверхні.
3.2. Радіаційний канал.
4. Області застосування:
4.1 . Радіаційний контроль територій та хімічного
складу атмосферного повітря.
4.2. Інвентаризація джерел радіаційного та хімічного
забруднення.
4.3. Контроль за станом трубопроводів, газових та
нафтових родовищ.
4.4. Спостереження за військовою діяльністю.
4.5. Аеромобільна розвідка у випадку виникнення надзвичайних
ситуацій.
5. Закордонні аналоги:
5.1. М-21 - дистанційний пасивний сенсор для детектування
хімічних речовин. Знаходиться на озброєнні війська
США. Сенсор побудовано на базі кореляційного інфрачервоного
Фур'є - спектрометра. LSCAD - Lightweight Standoff
Chemical Agent Detection - мобільний варіант М-21.
5.2. MIDAC- дистанційна чутлива система для моніторингу
газових забруднень, бістатичний варіант.
6. Досвід наукової практичної роботи:
-
Тези доповіді V.Ovechko, A.Dmytruk,
V. Mygashko, Raman Lidar, Abstract of 7-th Austrian
- Hungarian International Conference Vibrational
Spectroscopy, p.15, April 1999, Hungary.
- V. Ovechko, A. Dmytruk, V. Mygashko, S. Mulenko,
NIR spectroscopy of porous glass, Vibrational spectroscopy,
Vol. 22/1-2, Feb. 2000, pp. 87-93.
- V.S. Ovechko, A.M. Dmytruk, V.P. Mygashko, Integrated
optical sensor, Proc. SPIE Vol. 3620, Integrated Optical
Devices III, 1999, p.366-373.
- В.С. Овечко, А.М Дмитрук Абсорбційні, емісійні
та спектри відбивання пористого скла в інфрачервоній
області, Вісник КУ, сер. Фіз.-мат. науки, вип. 3,
1999, ст. 325-328.
- Госпдоговірна робота з КБ ВО "Арсенал" "Комплекс
аппаратуры лазерного дистанционного контроля загрязнений
воздушного бассейна промышленных и жилых зон", № 121-92/906010,
1994г, науковий керівник В.С.Овечко.
7. Переваги двоканальної системи екологічного моніторингу:
7.1. Підвищення оперативності, об'єму і достовірності
інформації про стан навколишнього середовища.
7.2. Можливість встановлення на базі інформації отриманої
в реальному масштабі часу з радіометричного і хімічного
каналів комплексу взаємозв`язку хімічних і радіаційних
забруднень території і повітря.
7.3. Побудова комплексу на базі пасивних систем дистанційного
хімічного та радіаційного моніторингу значно зменшує
ваго-габаритні характеристики та енергоспоживання
комплексу, що дає змогу, по-перше, об'єднати в комплексі
дві системи і, по-друге, розміщати її на літальних
апаратах різного типу (АН-2, К-26, Ми-8).
7.4. Зменшення витрат на використання літальних апаратів
і систем зв'язку за рахунок одночасної реєстрації
забруднень хімічного та радіологічного походження,
формування єдиного банку даних, використання загальної
комп'ютерної системи обробки даних.
Англійский варіант
статті містить пояснювальні малюнки
Контактна адреса:
Доктор фіз.-мат. наук Володимир Овечко
Київський національний університет,
Радіофізичний факультет
просп. Академіка Глушкова, 6,
03127 Київ, Україна
Тел. +380 44 2669240
Факс +380 44 2661073
E-mail ovs@rpd.univ.kiev.ua
|
